Торки

Torki

1424p. перша згадка

П-т: Сокальський

В-во: Львівське

до 1349

Найдавніше минуле

Перші писемні згадки про більшість сіл Галичини припадають на кінець ХІV–ХVІ ст., однак археологічні джерела засвідчують, що початки заселення тут сягають палеоліту. Після Великого переселення слов’ян поселенський простір регіону стабілізується і на теренах сучасної Галичини зароджуються державотворчі процеси, пов’язані з племінним об’єднанням карпатських хорватів (VIII–X ст.). Внаслідок включення Прикарпаття до складу Русі тут виникає низка земель: Звенигородська, Перемишльська, Теребовельська, на територіальній матриці яких Володимирко Володаревич на початку 1140-х рр. створив Галицьке князівство. У 1199 р. завдяки зусиллям волинського князя Романа Мстиславовича Волинь та Галичина об’єдналися у єдиному державному організмі, який після коронації Данила Романовича у 1253 р., став відомий як «Королівство Русі».

  • Археологічні матеріали з пам’яток в урочищах "Підгорещина"  та "Застав"
    Археологічні матеріали з пам’яток в урочищах “Підгорещина” та “Застав”
  • Торки вперше згадуються 7 листопада 1424 р. в грамоті про надання села Михайлові з Вронська з рук белзького князя Земовіта, проте за археологічними джерелами сучасна територія села була заселена вже наприкінці палеоліту, орієнтовно близько 15–13 тисяч років тому. Як вказують дослідження, проведені в урочищах Підгорещина та Застав, згодом, у другій половині IV тисячоліття до н. е. тут проживали носії землеробсько-скотарської культури лійчастого посуду, а в  другій половині ІІ тисячоліття до н.е. – представники тщинецької культури з аналогічними видами господарства. На початку останньої чверті І тисячоліття до н. е. сюди прийшло міграційне населення поморсько-кльошової культури з   території сучасної Польщі, а в ІІІ–V ст. н.е. на землях с. Торки мешкала община черняхівської культури.

  • Археологічні матеріали з пам’яток в урочищах "Підгорещина", "Застав"  та "Довге Поле"
    Археологічні матеріали з пам’яток в урочищах “Підгорещина”, “Застав” та “Довге Поле”
  • Назва села Торки має цікаву етимологію, тісно пов’язану з племенами кочівників – сусідів русичів. Торки вперше згадані в літописі під 985 р., як союзники князя Володимира Великого у його війні з волзькими болгарами. На кордонах Київської Русі вони з’явились у 1054 р., однак вже у 1061 р. об’єднане військо русичів розгромило цих кочівників у Подніпров’ї. Надалі племена торків, берендеїв, каєпичів, ковуїв під спільною назвою Чорних Клобуків неодноразово згадуються як вірні союзники і піддані багатьох руських князів. Найбільше вони селились у землях київського князя на Пороссі, там де були побудовані міста Торчеськ та Узин. Однак частина цих племен була розселена і на інших землях Русі.  Так, у районі Перемишля  знаходяться села Торки і Берендевичі, а біля Самбора розташоване село Торчиновичі. Село Торки на Радехівщині історично належало до земель Волинського князівства, на теренах якого локалізовані нині неіснуючий літописний Торчев і сучасний Торчин.

  •  

     

    Перемога князів Ярославичів над торками у 1060 р. Мініатюра з Радзивілівського літопису, кінець  XV ст.
    Перемога князів Ярославичів над торками у 1060 р. Мініатюра з Радзивілівського літопису, кінець XV ст.
  • На території села Торки та на його околицях було виявлено рештки пізньосередньовічного замчища, а також три багатошарові пам’ятки зі значною кількістю керамічного матеріалу ХІ–ХІІІ ст.  Замчище локалізується у західній частині села, на виступі пагорба, що височіє над долиною р. Стасівки. Збережена частина насипів дозволяє реконструювати загальну площу замчища, що становить  0,8 га. Воно мало форму близьку до трапеції, орієнтованою за сторонами світу.  З північного і західного боків земляні вали мають висоту лише 1,2 – 2,0 м і ширину в 3,5 – 4,5 м, натомість зі східної і південної (напільної) сторін вони досягають висоти 4 м і до 8 м ширини у підніжжі. На кутах замчища не спостерігається будь-яких конструктивних доповнень бастіонного типу, однак на південно-західному, південно-східному і північно-східному кутах простежується збільшення розміру і ширини валів, що може вказувати на розташування тут принаймні вартових веж. Час існування укріплень в Торках припадає на XIV–XV ст.

Сортування за часом
Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
Перша світова
війна
1914
Міжвоєнний період
1920
Друга світова
війна
1939
Національно-визвольна
боротьба
1942
Повоєнні репресії
1944
У складі УРСР
1953